Морський дракон-велет

Sea Dragon Leviathan

Надмасивний велет з ознаками плазуна, перебуває в самому серці вулканічного кратера, який підтримує життя в цій смузі. Довжина дослідженої особини становить 112 метрів.

1. Жаротривка тканина Дослідження показало, що тварина на третину складається з мінеральних речовин, які зосереджені в ділянці навколо грудей. Споживання й нагромадження мінералів може пояснити здатність витримувати надвисоку температуру. Схоже, тварина навіть здатна поглинати розтоплені речовини та кидати їх у ворогів.

2. Передні кінцівки Мають прикметну будову та призначені для плавання й нападу. Наявність таких кінцівок здогадно вказує на генетичне відхилення від інших місцевих видів, яке сталося десятки мільйонів років тому. Морський дракон найімовірніше є одним із найдавніших видів на планеті.

3. Поведінка Цей найбільший м’ясоїдний вид на планеті може полювати майже на всіх істот. Оскільки вулканічні печери мають нестачу задовільної здобичі, морський дракон, імовірно, запливає в холодніші води, щоби полювати на менших велетів, змушуючи їх тікати на велику глибину, де вони, зрештою, зварюються живцем.

Розмір тварини й обмежений простір печер здогадно свідчать про надзвичайно малу чисельність морських драконів, яка, мабуть, не перевищує 10 особин. Хоча для великих хижаків існування малою чисельністю є звичним, можливо також, що джерела їжі морського дракона з часом скоротилися. Цей вид може перебувати на межі вимирання.

Висновокукрай небезпечний, будь-що уникати.