Барт Торґал, запис №2 - «Зуби переслідника»

Сталося дещо неймовірне.

Тут, на глибині, нам траплялися різні дивовижні істоти, тож я задумав виготовити обладнання й вивчити їх, але мені бракувало загартованого скла. Я взявся шукати природну речовину для зміцнення скла та згадав про зуби переслідника, які ми були познаходили. Зуби виявилися придатними, але їх було замало.

І ось це зацікавило Марґерит. Вона вислухала мене, на відміну від батька, і я наважився висловити їй свої… менш обґрунтовані припущення. Почувши, що переслідників приваблює метал, і що їхні зуби випадають від контакту з ним, вона примружилася й щодуху вибігла з кімнати.

Через три години повернулася з цілою купою зубів! На моє запитання про зуби вона знизала плечима й відповіла, що мої припущення правдиві. А потім додала, що переслідники їли в неї з рук. Гадаю, то був не жарт.

Неймовірна жінка. Озброєна лише тепловим лезом, запливла у водоростевий ліс і вступила в сутичку зі зграєю переслідників.

З одного боку я почув найкрутезнішу розповідь у своєму житті. З іншого боку я сподівався, що переслідники постраждали менше за Марґерит, у якої на руці виднілася величезна рана. Не думаю, що все минулось аж так гладко, як вона розповіла. І який тоді зміст виживати в цьому місці, якщо доведеться вбити все, що робить його таким дивовижним?

Я хочу вивчити цих тварин докладніше, але батько не дозволяє мені виходити з оселі. Можливо, з усього цього скла вдасться побудувати для них утримувальне середовище.