Відкриття катакомб (Пайкмід)

Один до слави, один до льоду, один до правління, а інший - до життя

Ген зліва - найстарший, владар століть, Де дзьоб орлиний у хмарах летить. Він небо й плоть роздирає у прах, Де кров на снігу - то братовбивства жах.

Праворуч - найменший, дитя він струни, Хай голос натхнення веде з глибини. Крізь розпачу море ти шлях свій пробий, Там серце морське відшукати зумій.

У залі, де вісь, як хребет той, гуде, Угорі і внизу на тебе хтось жде. Заховані двоє, чекають в пітьмі…

Нехай королеву Пайкмід спокоєм накриють віки - 482 р. е. С.

Інформація про світ

Категорія

Шляхта та хроніки

Записи

1

Місце читання

Ревелвуд