Стук у ночі

Нема мені спокою.

Щоночі з-за стін лунають стогони... хрипи - глухі і болісні. Крики з глотки, висушеної подібно піскам Палаючої пустки. Кожен звук віддається в моїй голові, ніби удар дзвону, від якого нестерпно тремтить все тіло.

Деревини і цвяхів у мене вдосталь. Що б там не було... я не пущу його всередину.